Таблиця є одним із найзручніших структур для зберігання даних. Якщо пронумерувати стовпці і рядки таблиці, то їх перетин створює адресу. Через адресу можна звертатися до відповідних даних, редагувати та видаляти їх.
Припустимо, що маємо таблицю 3 Х 3 з даними:

Жовтим позначено номери стовпчиків та рядків
В мові програмування таблицю це двовимірний список.
table = [ [3,4,5] , [7,5,6] , [4,55,77] ]
Щоб звернутися до елемента таблиці необхідно вказати 2 індекси в квадратних дужках. На першому місці номер рядка, на другому – номер стовпчика. Пригадаймо, що нумерація індексів починається з 0. Елемент table[2][1] має значення 55
Наприклад:
print( table[2] [1] )
Результат буде 55
Після натискання F5:
В багатьох задачах виникає необхідність звернутися до кожного елементу таблиці по черзі. Для цього використовують вкладені цикли. Для кожного індексу створюється окремий цикл. (принцип електролічильника)
Наступний приклад демонструє: в якому порядку відбувається "перебір" елементів таблиці. Зверніть увагу, що індекс b змінює номери стовпчиків від 0 до 2 тричі, тоді як індекс a змінює номери рядків від 0 до 2 один раз.
Після натискання F5:
>>>
[ 0 ][ 0 ] = 3
[ 0 ][ 1 ] = 4
[ 0 ][ 2 ] = 5
[ 1 ][ 0 ] = 7
[ 1 ][ 1 ] = 5
[ 1 ][ 2 ] = 6
[ 2 ][ 0 ] = 4
[ 2 ][ 1 ] = 55
[ 2 ][ 2 ] = 77
>>>
Таблиця 3 x 4 містить довільні цілі числа. Обчислити суму тільки від'ємних чисел.
Дано: таблиця 4 х 4 з довільними значеннями цілих чисел. Програма має підрахувати:
a) Суму кутових елементів.
b) суму елементів кожного рядка окремо;
c) суму елементів розташованих по периметру;
d) суму елементів розташованих на діагоналях.
Для завдань b, c ,d бажано застосування циклу.